Мистецьке життя навколо

Кіноклуб в Академії Мистецтв



Кіноклуб в Академії Мистецтв
 
Студенти Національної Академії образотворчого мистецтва та архітектури відкрили Кінолуб. По всьому світі студентські кіноклуби стали ознакою відкритості університетів до ініціативи студентів. На відміну від приватних переглядів фільмів, чи відвідин кінотеатрів, клуб дає можливість обговорення побаченого, дискусії, комунікації. Темами дискусій у кіноклубі можуть стати, окрім фільмів, художні виставки чи інші культурні події. Про проведення таких дискусій буде повідомлено заздалегідь. Щоб така комунікація була дійсно вільною, клуб буде відкритим - його може відвідувати будь-хто. Запрошуємо до нас!

         Анна Звягінцева та ініціативна група Кіноклубу у НАОМА
       

Кіно – це мистецтво. Мистецтво «говорити за життя», розповідаючи прості історії. Мистецтво змушувати людей плакати чи сміятися. Мистецтво доносити до нас наймудріші речі в найпростішій обгортці. Мистецтво дивитися на світ художнім оком кінокамери. В решті решт, мистецтво вдало, або ж ні, витрачати гроші для створення нових реальностей, в які всі ми маємо повірити. Кіно – це мистецтво із багатьма обличчями. За його 100-річну з гаком історію воно створило безліч образів, вигадало багато казок і для мільйонів шанувальників поставило вічні питання «Хто вбив Лору Палмер?» або ж «Хто підставив Кролика Роджера?»

Ольга Клінгенберг – кінокритик, координатор програми клубу


Показ відбувається по вівторках, початок о 18.00


Перші чотори фільми

«Орфей» (реж. Жан Кокто)    18 листопада
Давня легенда на сучасний лад зразку 1950 року. Поет, художник, драматург, естет і співець краси Жан Кокто знімає на вулицях літнього Парижу найкрасивіших французів часу – Жана Маре і Марію Казарес. Він – Орфей. Вона – смерть, що покохала молодого поета. Міфологічна драма, в якій Кокто декларує метафору життя художника у сучасному світі. Один з найяскравіших фільмів європейського модернізму, що вмістив в себе жанри поетичного кіно та тріллера, філософського кінороману та пригодницького містичного детективу.






 


 

 



«Кабінет доктора Калігарі» (реж. Роберт Віне)    25 листопада
Офіційно - перший фільм жахів. 1919 рік. Кіно ще не має звуку. Тому історія сомнамбули Чезаре, розбудженого доктором Калігарі щоб сіяти зло, народжується на художньому грунті німецького експресіонізму. Замість тривожних звуків на екрані вивихнуті декорації міста фантому та боротьба чорного і білого кольору у в'язниці кадру. Яскравий приклад кіно, що утилізувало живопис. Рефлексія митців на похмуру й тривожну атмосферу початку ХХ  століття лишила нам класичний зразок Вищого Страху.

 

 


 


«Новий Вавілон» (ФЕКС)  2 грудня
Одне з найяскравіших явищ радянського кіно – ФЕКС (Фабрика Ексцентричного Актора). Ленінградська тусовка анархістів від мистецтва у 20-ті роки сповідувала низки жанри – водевіль, цирк, клоунаду і знімала перше кліпове кіно. Пародію на театральний дебют ФЕКС - «Електрифікація Гоголя» можна знайти в романі Ільфа і Петрова «12 стільців». А сучасні схожі прояви ексцентризму та карнавалу у шоу-виставах українського гурт-мрії «Пенопласт». Кіно – це балаган, декларували піонери кіноавангарду ФЕКС. Революціонери форми схрещували рекламу і кримінальну хроніку, мелодраму і атракціон. У 1929 році вони досягли піку у історичному гротеску «Новий Вавілон» - сюжеті про маленьку продавщицю паризького універмагу, що пішла на барикади. Музику до фільму писав Дмитро Шостакович, а зйомки ФЕКС у дусі Ренуара і Моне сьогодні вивчають у кіношколах як шедевр операторського мистецтва.




«Барбарелла» (реж.Роже Вадім)   9 грудня
Французький плейбой Роже Вадім, якому кіно завдячує появою трьох найкрасивіших жінок кіноісторії – Бріжіт Бардо, Катрін Деньов та Джейн Фонда, у 1968 році створив найсексуальнішого агента – Барбареллу. Дівчина із 41-го століття відправляється у міжгалактичну експедицію врятувати ученого Дюран-Дюрана (не сумнівайтеся звідки відома група взяла свою назву). Героїні фантастично-еротичного коміксу дозволили виконати перший екранний стиптиз, продемонструвати «варварський секс» і ввести моду на одяг від Пако Рабана. Відомий дизайнер розробив футуристичні костюми Барбарелли, які не сходили з перших шпальт глянцевих журналів. А Роже Вадім у піку американській науковій фантастиці побудував наївний штучний світ невідомої планети, де блондинка Барбарелла зваблювала ангелів і королев.




Адреса : вулиця Смирнова-Ласточкіна, 20 (біля Львівської площі), аудиторія №275(по центральних сходах, 2 поверх, направо, пройти вздовж скляного коридору та спуститись поверхом нижче, там шукати №275)


контактна інформація Анна Звягінцева  zvyagintsevaa@gmail.com тел.. (050)8187353;   (096)2733128

13.11.2008
Прийом заявок завершено
Термін подачі заявок на конкурс "Мистецтво a priori: актуальні історії"
Підписатися на розсилку


Bereznitsky - Kiev.Berlin Gallery for Contemporary Art: Welcome

Copyright © 2005 — 2009 Мiжнародний благодiйний фонд «Ейдос»